Відновлення після обстрілів, підтримка бізнесу та допомога переселенцям: чим жив Харків протягом тижня

Протягом тижня в місті ліквідовували наслідки обстрілів, обговорювали страхування воєнних ризиків для бізнесу, презентували досвід цивільного захисту для інших громад і шукали нові підходи до фінансування медицини у прифронтових регіонах. Про головні події Харкова за цей період повідомляє РЕДПОСТ.

1. Харків оговтується після чергових ворожих атак

Упродовж тижня Харків знову опинився під серією ворожих ударів. Для атак противник використовував ракетне озброєння та ударні безпілотники, зокрема реактивні «шахеди». Унаслідок обстрілів зазнали пошкоджень приватні й багатоквартирні житлові будинки, офісні приміщення, автомобілі та інші об’єкти цивільної інфраструктури. Найінтенсивніше ворог атакував Основ’янський район.

Одразу після вибухів до місць влучань виїжджали комунальні служби. Працівники прибирали й вивозили будівельні уламки та уламки скла, закривали розбиті вікна, лагодили покрівлі й перевіряли стан комунікацій. Жителям, чиє житло було пошкоджене внаслідок обстрілів, допомагали оформлювати компенсації в межах державної програми «єВідновлення».

2. У Харкові обговорили механізми підтримки бізнесу після обстрілів

У місті пройшов всеукраїнський форум, присвячений питанням допомоги бізнесу в оцінюванні та документуванні збитків, завданих ворожими атаками.

До участі в заході долучилися представники органів влади, судді, науковці, судові експерти та підприємці.

Міський голова Ігор Терехов підкреслив, що підприємствам, які працюють у прифронтових містах, необхідна особлива підтримка. Зокрема, йдеться про страхування воєнних ризиків і можливість отримувати доступні кредити. Крім того, мер запропонував спростити процедуру фіксації руйнувань, щоб підприємці мали зрозумілий покроковий алгоритм дій після обстрілів і не були змушені по кілька разів проходити однакові обстеження.

3. Систему цивільного захисту Харкова пропонують запроваджувати в інших містах

Ініціативу щодо поширення харківського досвіду цивільного захисту на інші міста України представив міський голова Ігор Терехов під час засідання Ради коаліції.

Основою системи є Ситуаційний центр, який координує діяльність рятувальників, поліції, медиків і комунальних служб. Використання системи відеоспостереження дало змогу скоротити час визначення місця ворожого удару з 5 хвилин до 30 секунд. Водночас завдяки диференційованій системі тривалість повітряних тривог у Харкові зменшилася на 40%.

Харківськими напрацюваннями вже скористалося Запоріжжя. Там подібну систему запровадили торік, і відтоді фахівці здійснили понад 1,6 тис. виїздів.

4. У Харкові проживають понад 227 тисяч переселенців

Наразі в Харкові зареєстровано понад 227 тис. внутрішньо переміщених осіб. Щотижня до міста приїжджає ще близько тисячі людей.

Як розповіла директор Департаменту по роботі з ВПО Вікторія Івченко, серед новоприбулих переважають жителі Харківської області, які через розширення зони бойових дій змушені покидати власні домівки. Значну частину переселенців становлять люди старшого віку та маломобільні громадяни.

За словами Вікторії Івченко, Харків часто стає місцем переїзду для внутрішньо переміщених осіб завдяки близькості до їхніх рідних населених пунктів і відносно доступній вартості оренди житла. Для розміщення переселенців у місті функціонують 60 гуртожитків, крім того, організовано забезпечення людей безкоштовними гарячими обідами.

5. У Харкові шукали рішення для доступності медицини в прифронтових громадах

Питання забезпечення жителів прифронтових громад медичною допомогою та ліками розглянули під час міжрегіонального круглого столу, організованого за участю Асоціації прифронтових міст та громад.

Очільник АПМГ, міський голова Ігор Терехов наголосив, що під час визначення обсягів державного фінансування лікарень необхідно враховувати додаткові витрати й ризики, з якими медичні заклади стикаються через роботу під обстрілами.

Мер запропонував передбачити окреме фінансування для захисту лікарень, а також забезпечення їх резервними джерелами енерго- та водопостачання. Крім того, він виступив за зменшення ставки ПДВ на лікарські засоби й медичні вироби з 7% до 5%, а також розширення державних програм компенсації вартості медикаментів.

За результатами обговорення Ігор Терехов запропонував резолюцію, яка містить рекомендації щодо підтримки медичних працівників, збереження лікарень і забезпечення доступності ліків у прифронтових громадах.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram