У центрі фільму «Muscle Memory» — харківське ком’юніті юних бійців тайського боксу. Мікейла Джин Міллер через їхні історії показує дитинство, дорослішання та зв’язок із містом, розташованим приблизно за 20 кілометрів від лінії фронту.
«Я хотіла розповісти їхню історію зрозумілим для глядача способом, водночас зберігши реальність, про яку більшість людей навіть не замислюється. Мене вразило, як кожна дитина реагує на звуки навколо — як на знайомі звуки дитинства, так і на звуки війни, які стали для них повсякденністю», — зазначила режисерка.
Водночас особливу роль у стрічці відіграє звукове тло Харкова. У фільмі можна почути спів птахів, трамваї, рух транспорту, звуки скакалок, дитячий сміх, удари рукавичок по боксерських лапах та сигнали повітряної тривоги.
За задумом режисерки, поєднання цих звуків допомагає передати повсякденність юних харків’ян та показати, як звичні звуки міста співіснують із реаліями війни.
Крім того, стрічку знімали на 16-міліметрову плівку. Оператором став Денис Лущик.
Раніше
РЕДПОСТ писав, що у Харкові відкрили
виставку, присвячену Варварі Каринській
Фільм харківського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» отримав премію «Еммі»
