Стійкість без ілюзій: в чому наші підлітки обганяють європейців, а в чому катастрофічно відстають.
Як повідомляє РЕДПОСТ, дослідження PISA-2025 показали, що українська школа встояла. Попри роки повномасштабної війни, повітряні тривоги та вимушені переміщення, результати українських 15-річних підлітків за основними напрямами між 2022 та 2025 роками не обвалилися, а стабілізувалися. Проте за цією стійкістю ховається серйозний виклик: стабілізація — це ще не відновлення, і освітній розрив із країнами Организації экономичного спіробітництва та розвитку (ОЕСР) залишається відчутним.
Головні цифри: де ми перебуваємо?
Середній результат українського учнівства у PISA-2025 за основними галузями розподілився наступним чином:
- Природничо-наукові дисципліни: 448 балів (середнє ОЕСР — 482);
- Математика: 431 бал (ОЕСР — 463);
- Читання: 418 балів (ОЕСР — 461).
Розрив між показниками України та середніми орієнтирами країн ОЕСР становить орієнтовно 1,5 року навчання у природничих науках та математиці й майже 2 роки навчання у читанні.
Читання — найвразливіша зона та тривожний гендерний розрив
- найбільше падіння порівняно з 2018 роком (-48 балів) та
- найбільшу гендерну прірву - дівчата випереджають хлопців на 32 бали.
Соціальний та географічний розрив: село проти мегаполіса
- Учні з великих міст випереджають однолітків із сільської місцевості на 61–68 балів PISA, що еквівалентно приблизно 3 рокам навчання. У селах базового рівня з читання та математики не досягають близько 60% підлітків.
- Учні закладів загальної середньої освіти здобули в середньому 454 бали у природничій галузі, тоді як вихованці закладів професійної освіти — лише 377 балів.
- Сприятливі умови проживання та навчання дають додаткові 66 балів переваги у природничих дисциплінах. Водночас 15% підлітків із несприятливим статусом демонструють високі результати, проявляючи вражаючу академічну стійкість.
Цифровий прорив та «допомога» ШІ
- Середній результат України склав 478 балів (проти 500 у країнах ОЕСР).
- Українські підлітки краще справляються з програмуванням (478 балів), аніж із моделюванням (473 бали).
- Близько 60% учнів продемонстрували у цифровому тесті вищі результати, ніж очікувалося на основі їхніх балів з традиційних предметів.
Надзвичайно високою виявилася залученість штучного інтелекту: 54% українських підлітків щонайменше раз на тиждень використовують чат-боти ШІ для навчання (в ОЕСР — 46%), а 78% зазначають, що намагаються критично оцінювати згенеровану інформацію.
.jpg)
Школа як острів безпеки та ментальної підтримки
-
Незважаючи на складні воєнні обставини, 85% українських підлітків зазначили, що почуваються «на своєму місці» у школі — це найвищий показник серед усіх референтних країн (це, крім України, Болгарія, Естонія, Словацька республіка,
Молдова, Грузія та Польща). - 93% учнів почуваються у безпеці в класі та дорогою до школи.
- Рівень регулярного булінгу знизився з 22,3% у 2018 році до 14,3% у 2025-му (що нижче за середній показник ОЕСР у 20%).
- Дисциплінарний клімат у школах України оцінюється вище, ніж у більшості країн-партнерів, хоча головним деструктивним фактором залишаються відволікання на смартфони на уроках (34,2%).
Вектор дій: від стійкості до відновлення
- Подолання прогалин у читанні та базовій математиці має стати національним пріоритетом.
- Ресурси й кадри необхідно спрямовувати першочергово в сільські школи та заклади професійної освіти, які відчувають найбільший дефіцит.
- У природничих науках важливо змістити акцент від простого пояснення явищ до проєктування досліджень та аналізу даних.
- Культура роботи з ШІ - школам потрібні чіткі правила використання цифрових інструментів та ШІ для формування академічної доброчесності й критичного мислення.
- Українська система освіти довівши свою витривалість, має зробити наступний крок — перетворити адаптацію на якісний розвиток та відновлення.
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram
Нагадаємо, раніше РЕДПОСТ писав, з якого предмета вступники показали найкращий результат на НМТ-2026.
