Оповіщення у Telegram та фейкові виплати: як не потрапити на вудку онлайн-шахраїв

• Втрата 100 000 грн: мешканка села Кустолово-Суходилка отримала в месенджері повідомлення нібито від Червоного Хреста, перейшла за посиланням, ввела реквізити картки і втратила всі заощадження;
• Втрата 150 000 грн: троє жителів області перейшли за рекламними посиланнями щодо «держдопомоги в 1000 грн», заповнили анкетні дані та втратили власні кошти;
• Кредити на 300 000 грн: в окремому випадку зловмисники не лише опустошили рахунок потерпілої, а й дистанційно відкрили новий рахунок на її ім'я та оформили серію мікрокредитів.

Шахрайська схема діє за чітко розробленим алгоритмом:

• Створення сайтів-клонів: аферисти повністю копіюють дизайн офіційних вебресурсів благодійних фондів чи державних порталів.
• Розповсюдження: запускається реклама у Facebook та Instagram, а також масова розсилка повідомлень у Telegram та Viber із закликом перейти за посиланням задля «оформлення грошової виплати».
• Викрадення даних: під час заповнення заявки у жертви запитують повні реквізити картки — номер, термін дії, CVV-код та одноразові SMS-паролі. Отримавши ці дані, шахраї здобувають повний доступ до онлайн-банкингу.

Застереження та поради від Кіберполіції

1. Перевіряйте джерела. Міжнародні та державні організації не розсилають посилання на оформлення грошових виплат у месенджерах. Офіційні сайти мають лише доменні зони .org або .gov.ua;
2. Не розголошуйте конфіденційні дані. Для перерахунку будь-якої допомоги чи переказу достатньо знати лише 16-значний номер картки. Жодні сервіси чи організації ніколи не запитують CVV-код, термін дії картки чи паролі з SMS;
3. Перевіряйте прохання про позику. Якщо знайома людина пише у соцмережах із проханням терміново перерахувати кошти, обов'язково зателефонуйте їй особисто;
4. Використовуйте захист. Увімкніть двофакторну автентифікацію для всіх акаунтів та банківських додатків.