Кішки в будинку небезпечні для дітей: результат медичного дослідження

Як повідомляє РЕДПОСТ, посилаючись на Medical Xpress, дослідники з австралійського Паркового центру психічного здоров'я виявили, що володіння кішками є основним фактором ризику шизофренії, і оцінили ризик більш ніж удвічі. Команда докладно описує зв'язки між володінням кішкою в молодому віці та шизофренією у пізнішому віці.

 

Дослідники провели широкий пошук різних баз даних та літератури з 1 січня 1980 року по 30 травня 2023 року без географічних або мовних обмежень. Вони включали дослідження, що повідомляють оригінальні дані про володіння кішками та результати, пов'язані з шизофренією. З 1915 р. виявлених досліджень було використано 17 з 11 різних країн.

Хоча деякі дослідження припускають, що контакт з кішками в дитинстві може бути пов'язаний з підвищеним ризиком розладів, пов'язаних з шизофренією, конкретні часові рамки впливу чітко не визначені.

 

В одному включеному дослідженні з Фінляндії спочатку повідомлялося про вищі показники серед тих, хто контактував з кішками віком до семи років.

Інше дослідження, проведене у Великій Британії, виявило зв'язок між впливом кішок у дитинстві (у віці від 4 до 10 років) та сильнішими психотичними переживаннями у віці 13 років.

Загальна тенденція ризику зосереджена на взаємодії між мозком, що розвивається, і впливом котячих. Але, звичайно, у підвищеному ризику винне не лише спілкування з котячими особами.У середовищі проживання кішок діє невидимий збудник, який, ймовірно, є справжнім винуватцем — Toxoplasma gondii — внутрішньоклітинний найпростіший паразит, що викликає токсоплазмоз — інфекцію, якої зараз заразилося близько 25% населення світу.

 

Саме тому на мішках для котячих туалетів є попереджувальна етикетка для вагітних жінок, щоб вони уникали контакту з котячими фекаліями, оскільки інфекція токсоплазмозу є основною причиною сліпоти новонароджених у всьому світі, а також подальшої втрати зору, розумової відсталості та судом.

 

 

Зв'язок з кішками пов'язаний із здатністю T. gondii розмножуватися тільки у домашніх кішок. Хоча будь-який ссавець може заразитися паразитом, травний фермент дельта-6-десатураза не дозволяє паразиту отримати досить високий рівень лінолевої кислоти, необхідної для розмноження паразиту. Отже, паразит розмножується лише у котячому кишечнику.

Потім кішки виділяють ооцити (яйця найпростіших паразитів) мільйонами під час дефекації, ловлячи їх на шерсті та лапах.

 

Коли паразит завершує свій життєвий цикл, може не вплинути на решту біології кішки. У людей та інших тварин нездатність перетворитися на більшу репродуктивну форму дозволяє крихітному паразиту мігрувати через гематоенцефалічний бар'єр, де відбувається порушення.

Відсутність ферменту та незалежне соціальне життя вуличних кішок, що живуть у спільних пісочницях та пухкому садовому ґрунті по всьому світу, роблять контакт з кішками основним переносником інфекції.Вторинним переносником може бути все, що контактувало з кішкою, наприклад, кухонна стійка або будь-яка поверхня, якою кішка ходила або терлася.

Хоча соціальні мережі ясно доводять, що без кішок суспільство розвалиться, всім власникам кішок важливо ніколи не випускати своїх кішок на вулицю, щоб запобігти подальшому поширенню паразита T. gondii.