
– Пане Дмитре, на якому етапі знаходиться співпраця з фондом Нормана Фостера?
– Протягом року наша робоча група, а це не тільки архітектори та історики, а й представники Харківської міської влади та команди мера Ігоря Терехова, які всіляко нас підтримують та надають необхідну допомогу, націлена була ознайомити Фонд Нормана Фостера і його особисто з Харковом. Не просто передати документи, а розповісти про місто, його історію, проблеми, наше бачення його розвитку. Ми сформулювати 15 основних тезисів щодо цього, кожен з яких має свої підпункти. Дуже важливо, щоб з ними ознайомилися жителі Харкова, експерти, фахівці різних сфер діяльності та життєзабезпечення міста, щоб вони доповнювали нашу програму і таким чином спільними зусиллями сформували загальну картину бачення розвитку Харкова. Зважаючи на це, згодом буде переформатована і наша робоча група.
– Яким команда харківських архітекторів бачить новий післявоєнний Харків?
– Найважливіше те, що розвиток Харкова можливий у тих межах, в яких він є зараз. У місті дуже багато районів, ресурс яких не задіяний на повну. Є багато підприємств, що або зовсім не працюють, або працюють частково. Тобто їхні території не приносять жодної користі. Тому потрібно провести моніторинг і з’ясувати, де, на яких площах ми можемо місто ущільнити. Основна думка – щоб Харків розвивався, йому не треба «розповзатися» за його кордони, шукати ресурс треба всередині. Місця вистачає. Наступний крок – замкнути транспортне кільце: щоб через центр транзитом не рухалися авто, у Харкові має з’явитися внутрішня кільцева дорога. Далі треба створити Каркас безпеки. Це своєрідна система заходів, що дозволить Харкову безпечно існувати у разі стихійних лих, а також воєнної агресії.
– Розкажіть про нові мікрорайони. Де вони будуть, якщо будуть, чи, можливо, перебудують ті, що є, наприклад Північну Салтівку?
– Ось це якраз питання з переліку заходів Каркасу безпеки. Кожен район вимагає індивідуального підходу щодо безпеки. Я спілкувався з військовими, тому що вони наразі головні безпекові експерти. Тож, проєктуючи нові райони, одразу треба закладати і безпекову складову. Наприклад, там, де військовим потрібен рів, він може бути у вигляді водойми. Тобто побажання військових ми зробимо вписаними у цивільну інфраструктуру, у ландшафт.
– Як відбувається спілкування з лордом Норманом Фостером та його командою?
– Я їздив до одного з його офісів, який розташовано у Мадриді. Спілкувався особисто. Хоч йому вже багато років, він сповнений енергії. З нами він провів цілий робочий день, задавав питання, був уважний до деталей. Що ще вразило: при тому, що він світова велич, лорд Фостер жодного разу не промовив «Я знаю краще». Він тільки підказував та ділився прикладам з досвіду, але право вибору залишав за нами. Відчувалося, що людина щиро хоче допомогти. Наразі Фонд Нормана Фостера розробляє 5 пілотних проєктів, ураховуючи специфіку найбільш складних ділянок у Харкові.
– Які пілотні проєкти будуть першочергово реалізовані в межах Генерального плану післявоєнного міста?
– Перший проєкт стосується реконструкції та побудови житла. Другий – «Зелений каркас міста», увагу акцентовано на наших річках, щоб вони були задіяні в інфраструктурі: на їхніх берегах мають з’явитися пішохідні стежки, велодоріжки, якими можна, гуляючи, дістатися будь-якого району міста, не перетинаючись з транспортним потоком. У третьому проєкті йдеться про концепцію Наукового парку: території ринка Барабашово набудуть нового сенсу. Це так зване переформатування якості життя. У цьому місці можна буде і жити, і працювати, і відпочивати. Четвертий проєкт – про транспорт, п’ятий – про збереження історичного спадку.
– Яким буде центральна частина Харкова та що буде з понівеченими адмінбудівлями міста?
– Ми хочемо, щоб усі рішення щодо цього у нашому місті вирішувалися, як у Європі. Тобто будь-яка ідея перевіряється відкритими конкурсами. На одну й ту саму пропозицію є кілька варіантів втілення, а експертне журі може спільно з громадськістю визначати, який матиме вигляд та чи інша територія або будівля. Особисто я бачу центр Харкова таким, яким він був до війни, тільки краще. Це не значить, що потрібні нові будівлі, потрібно насамперед втілити в життя побажання харків’ян.
– Є якісь строки реалізації ідей післявоєнного відновлення Харкова?
– Основні рішення ми хочемо мати вже зараз і робимо для цього все необхідне. Нема сумніву, що ми переможемо, але дуже важливо, щоб ті, хто зараз боронить країну, знали, що вони повернуться у краще місто, ніж те, яке залишили.
Нагадаємо, відбудовувати Харків після перемоги будуть з використанням найсучасніших технологій, які є у світі, заявив Харківський міський голова Ігор Терехов. Він наголосив, що використання передових технологій у поєднанні зі швидкими темпами відновлення сприятимуть зміцненню Харкова.