.jpg)
Принести нотку радості в осінні будні здатні нехай маленькі, але приємні сюрпризи. І День приємних несподіванок створений саме для цього – робити «приємності» оточуючим: навіть малознайомим і без жодного приводу.
При цьому абсолютно необов’язково вкладати у сюрприз великі гроші, головне – емоції, з яким зроблено подарунок. До речі, філософи стверджують: зроблене завжди повертається до виконавця у стократному розмірі. А вчені довели, що здійснюючи позитивні вчинки, ми підвищуємо настрій, а разом з ним – зміцнюємо імунітет, покращуємо самопочуття, знижуємо ризик появи захворювань нервової, судинної систем та підвищуємо життєвий тонус.
Необов'язково вкладати великі гроші у подарунок. Головне – емоції, які супроводжують подарунок. Відомі філософи наголошують, що добрі справи завжди повертаються до тих, хто їх здійснює, а це може збільшити їхню щасливість. Навіть науковці підтверджують, що вчинюючи добрі справи і роблячи приємності іншим, ми можемо покращити своє самопочуття, зміцнити імунітет, знизити ризик різних захворювань і підвищити настрій.
* * *
Щороку 26 жовтня у США відзначають День гарбуза, присвячений одному з найпопулярніших символів осені. Свято поступово набуває популярності й в інших країнах, адже гарбуз цінують за смак, поживні властивості та універсальність у кулінарії. Батьківщиною цієї рослини вважають Центральну Америку та Мексику, де її вирощували ще тисячі років тому. Згодом гарбуз став важливим елементом американських осінніх традицій, зокрема Геловіну та Дня подяки. В Україні він також має особливе культурне значення. Під час традиційного сватання гарбуз символізував відмову дівчини парубкові, звідси й відомий вислів «дати гарбуза». З ним пов’язана й народна пісня «Ходить гарбуз по городу». Гарбуз містить бета-каротин, клітковину, калій і вітамін С, а його насіння багате на білок, корисні жири та мінерали. З нього готують супи, каші, запіканки, пироги й десерти. У День гарбуза можна спробувати новий рецепт, прикрасити оселю осінніми композиціями або вирізати гарбузовий ліхтар.
* * *
Міжнародний день шкільних бібліотек відзначається в багатьох країнах щороку четвертого понеділка жовтня, починаючи з 1999 року з ініціативи ЮНЕСКО. 2008 року ця подія вийшла на новий рівень – День перетворюється на місячник, також міжнародний. Учасники акції можуть вибрати будь-який день протягом місяця для проведення заходів, присвячених шкільним бібліотекам. Деякі, втім, не обмежувалися одним днем ??і навіть тижнем, а оголошували довготривалі заходи – такі, як збір книжок протягом усього місячника.
26 жовтня за новим церковним календарем (8 листопада за старим стилем) православні вшановують святого Димитрія Солунського – священномученика, учня апостола Павла та великого чудотворця, який, за переказами, допомагав людям звільнятися від хвороб і духовних страждань.
У народному календарі цей день відомий як Дмитрів день або Дмитра. Він символізував завершення весільного сезону та початок холодів. У давнину казали: «До Дмитра дівка хитра, а після Дмитра – ще хитріша», натякаючи, що після цього дня дівчата вже не виходили заміж до весни.
Церква у свято закликає до спокою й миру – цього дня не слід сваритися, осуджувати інших, поширювати плітки чи піддаватися заздрості та гніву. Заборонено також лінуватися й впадати у відчай, адже молитви, звернені до святого Димитрія, вважаються особливо дієвими.
Згідно з народними прикметами, 26 жовтня не можна відмовляти у допомозі чи милостині, бо це може обернутися бідою. Не радять також галасувати, влаштовувати гулянки чи виконувати важку роботу. Окрема заборона стосується гострих предметів – вважалося, що цього дня є ризик порізів і нещасних випадків.
Після Дмитра на українських землях чекали перших серйозних морозів. У народі казали: «Прийшов Дмитро – приніс зиму за плечем». Тож свято вважали межею між осінню й зимою, коли природа остаточно переходить у спокій.
26 жовтня 1492 року було винайдено олівець із грифелем.
1863 – у Женеві утворено Міжнародний Червоний Хрест.
1863 – у лондонській «Таверні вільних мулярів» представники одинадцяти столичних футбольних клубів заснували Асоціацію – першу у світі футбольну спілку. Насамперед вона визначила правила гри, і з того часу вболівальники вже не плутали футболістів із регбістами. Футбольні джентльмени, що зібралися, виробили зведення правил, що складається з 13 пунктів, які були багато в чому близькі до діючих і донині.
1888 – народився Нестор Махно, український революціонер, анархо-комуніст (за іншими джерелами Махно народився 27 жовтня, 8 листопада 1888 року).
1914 – народився Джекі Куган, перша дитина – зірка Голлівуду. Вперше знявся в кіно у віці 18 місяців, пізніше його помітив на сцені Чарлі Чаплін і зняв шестирічну дитину у фільмі «Малюк», який приніс Кугану міжнародну популярність. Запрошення потім йшли одне за одним, і Куган зіграв головні ролі в таких фільмах, як «Олівер Твіст», «Маленький Робінзон Крузо», «Том Сойєр», «Гекльберрі Фінн».
1938 – фірма Du Pont розробила новий синтетичний матеріал – нейлон.
1956 – утворено Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) ООН, яке було покликане однією рукою сприяти поширенню ядерної енергетики, а іншою – стримувати поширення ядерної зброї.
1976 – у радянському громадському харчуванні запровадили «рибні четверги» – вийшла постанова ЦК та Радміну про заходи щодо подальшого збільшення виробництва рибної продукції та покращення її продажу.
1978 – Всесвітня організація охорони здоров'я повідомляє про те, що вірус віспи знищений у природі.
1982 – народився Андре Тан, український дизайнер.
2012 – створено нову операційну систему Windows 8.
2014 – Парламентські вибори в Україні.
Антон, Василь, Дмитро, Опанас.