1 січня: яке сьогодні свято, прикмети, традиції та заборони дня

Світ на Землі, ослаблення напруженості у міжнародних та міждержавних відносинах – це основні теми щорічних передсвяткових послань понтифіків до віруючих.

17 грудня 1969 року Генеральна Асамблея ООН проголосила свято офіційним. Загальне гасло Всесвітнього дня світу таке: «Пробач, і ти здобудеш світ».

***

Звичай святкувати Новий рік існував вже у Стародавній Месопотамії у третьому тисячолітті до нашої ери. На думку вчених, перший новий рік відсвяткували у третьому тисячолітті до нашої ери. Традиція святкування Нового року була пов'язана з тим, що всі землеробські роботи розпочиналися наприкінці березня, після того, як прибувала вода у Тигрі та Євфраті. Протягом 12 днів ходами, карнавалами, маскарадами було ознаменовано цю подію. Під час свята заборонялося працювати та вершити суди.

Поступово звичай святкувати Новий рік набував все більшого розмаху — іудеї, які перебували у вавилонському полоні, запозичили цю традицію, від них вона перейшла до греків, а вже від греків — до народів Західної Європи. Коли Юлій Цезар запровадив новий календар (зараз його називають Юліанським), першим днем нового року почали вважати перший день січня. Римляни цього дня приносили жертви дволикому богу Янусу і розпочинали цього дня великі заходи, вважаючи перший день року сприятливим для будь-яких починань.

У XVI столітті світ перейшов на григоріанський календар, який на два тижні випереджає юліанський, тож святкування змістили. А ось традиції залишилися незмінними і люди так само обдаровують близьких подарунками і загадують бажання у новорічну ніч з надією, що їх допоможуть втілити в життя вищі сили.

***

Щороку в багатьох країнах 1 січня відзначають неофіційне свято – Міжнародний день похмілля. Це свято стало популярним як іронічна подія, що супроводжує новорічні святкування. Воно присвячене відновленню після бурхливих зустрічей Нового року, коли люди часто розслабляються та дозволяють собі більше, ніж зазвичай.

Православні свята та прикмети дня

За Новоюліанським календарем, на який Православна церква України перейшла 1 вересня 2023 року, сьогодні українські віряни вшановують святого Василя Великого.

За Юліанським календарем, 1 січня Православна церква вшановує пам’ять преподобного Іллі Муромця.

За Новоюліанським календарем українські віряни вшановують святого Василя Великого.

Цього дня вранці заведено засівати. В обряді не можна брати участь жінкам - тільки хлопчикам або чоловікам. В будинок першим має увійти чоловік, це, за переказами, принесе достаток і багатство на наступний рік.

Щоб весь рік пройшов у достатку, 1 січня потрібно запросити за святковий стіл усіх охочих. У це вірили наші прапрапрадіди.

Добре 1 січня допомогти нужденним - вірять, що в такий спосіб люди стають ближчими до Господа й очищаються від гріхів.

Згідно з прикметами, якщо 1 січня першим на вулиці зустрівся чоловік, то весь рік буде супроводжувати удача.

Що не можна робити 1 січня:

• позичати гроші. Якщо це зробити, можна весь рік прожити у злиднях;
• виконувати роботу по дому: прати, прибирати, а також шити, в'язати та вишивати;
• виносити сміття, так можна винести щастя з дому;
• лаятися, сваритися, конфліктувати та з'ясовувати стосунки;
• не можна, щоб першою до дому 1 січня заходила жінка, вважається, що це може принести нещастя у новому році. Першим має обов'язково зайти чоловік.

За Юліанським календарем, 1 січня Православна церква вшановує пам’ять преподобного Іллі Муромця.

1 січня відзначається день Іллі Муромця – билинного богатиря, якого вважали рятівником Києва від татарського Калин-царя.

Для 1 січня існувала прикмета: той, хто прокинеться першим, вийде за двері своєї кімнати і, постукавши до неї, розбудить решту членів сім'ї, той пануватиме у своїй родині протягом року.

Також цього дня

154 року до н. е. у Стародавньому Римі день початку річного консульства було перенесено на 1 січня.

1622 – Папською канцелярією було прийнято рішення вважати початком року 1 січня (раніше рік розпочинався 25 березня).

1801 – відкрито астероїд Церера, пізніше визнаний карликовою планетою

1863 – народився П'єр де Кубертен, родоначальник сучасних Олімпійських ігор.

1895 – народився Джон Едгар Гувер, американський політичний діяч, директор ФБР США.

1907 – управління Курсько-Харково-Севастопольської та Харково-Миколаївської залізниць об'єднані в одну установу – управління Південних залізниць.

1919 – народився Джером Девід Селінджер, американський письменник («Над прірвою у житі»).

1939 – народилася Мішель Мерсьє, французька актриса та невгамовна Анжеліка.

1970 - почалася епоха Unix.

1982 – у Стокгольмі відбувся останній концерт гурту «ABBA».

1983 – ARPANET змінила основний протокол з NCP на TCP/IP, що призвело до появи сучасного Інтернету.

1988 – народилася Холлі Грейнджер, англійська актриса («Борджіа», «Спаркхаус», «Робін Гуд»).

1993 – Чехословаччина розділилася на Чехію та Словаччину.

1999 – євро запроваджено у безготівкових розрахунках.

2002 – євро запроваджено у готівкових розрахунках.

2004 – в Україні батьки отримали право надавати дітям два і більше імен.

2007 – до складу Європейського союзу увійшли Болгарія та Румунія. Болгарська, ірландська та румунська стали офіційними мовами ЄС (приєднуючись до 20 інших мов).

2007 – Словенія увійшла до зони євро.

2008 – Мальта та Кіпр увійшли до зони євро.

2009 – Словаччина увійшла до зони євро.

2011 – Естонія увійшла до зони євро.

2014 – Латвія увійшла до зони євро.

2015 – Литва увійшла до зони євро.

2017 – Антоніу Гутерреш вступив на посаду Генерального секретаря ООН.

Іменини відзначають:

• за Новоюліанським календарем: Богдан, Василь, В’ячеслав, Григорій, Емілія, Єремій, Іван, Михайло, Микола, Олександр, Петро, Платон, Трохим, Яків, Ян.
• за Юліанським календарем: Аглая, Григорій, Ілля, Тимофій.