
Вважається, що ця професія виникла в Німеччині в 1928 році, коли на борт літака стали брати спеціальну людину, до обов'язків якої входило забезпечення сервісу під час польоту, – стюарда. Насамперед займався другий пілот літака, що було ризиковано з погляду безпеки польоту.
Спочатку функції бортпровідників виконували чоловіки – найчастіше були ними колишні офіціанти дорогих ресторанів. Проте вже 1930 року в Сполучених Штатах виникла ідея залучити до роботи привабливих дівчат – це мало стати додатковою рекламою пасажирських авіаперевезень. Існував і ще один аргумент на користь представниць прекрасної статі: вони менше важили, що мало велике значення для тогочасних літаків.
У наші дні вага бортпровідника не така важлива. Зате під час підбору персоналу часто використовується принцип «трьох О»: це зовнішній образ (мова, міміка, макіяж, зовнішня привабливість); образ внутрішній (наявність рис характеру); образ професійний (професійні знання та навички).
* * *
А ще сьогодні відзначають День фотографа. Точніше, не зовсім так: День святої Вероніки, покровительки фотографів. За переказами, св. Вероніка серед інших людей слідувала за Ісусом Христом на Голгофу. Коли знеможений Спаситель упав, свята Вероніка піднесла йому свою хустку, витерти піт з лиця. На тканині відобразився образ Спасителя. Коли було винайдено фотографію папським декретом св. Вероніка була оголошена покровителькою фотографії та фотографів.
За Новоюліанським календарем, сьогодні українські віряни вшановують пам’ять мучеників Прокла та Іларія.
В народі цей день називали Прокл Великі Роси, або Прокл Плакальник. Цього дня зазвичай випадає велика роса. За старих часів роса сприймалася не просто як ранкові крапельки води. Її нічну появу представлялося як результат дружби двох стихій - землі та води. У російських легендах роса іноді була у вигляді напівпівниці-полудеви, яка припадає до землі в тузі за своїм колишнім життям у людському образі. Сприймалася роса і як сльози луки. Казали: «Ранкова роса — добра сльоза: нею луг вмивається, з ніччю прощається».
У деяких місцевостях вважали, що росу ночами «сіють» зірки чи русалки, інші вважали, що вона нічим іншим, як піт чи видих землі. З приходом християнства крапельки води на траві стали називати сльозами Богородиці, сльозами розчулення, співчуття і чистоти. Люди говорили так: «Божа роса Божу землю кропить». А святий Прокл отримав ще одне ім'я – Плакальник. У відлуння язичницьким забобонам росу, як частину стихії води, віддали у розпорядження святого Іллі-пророка, який увібрав у себе риси могутнього небесного розпорядника Перуна.
На Русі існував такий звичай: рано-вранці люди виходили в поле, розстилали поверх роси лляне полотно, а потім, коли воно повністю набереться вологи, віджимали росу в глиняні судини. Таку росу зберігали. Вважалося, що вона допоможе вилікуватися від багатьох хвороб очей, від безсоння, а також від пристріту і псування, якщо такі були накладені на людину.
Знахарі радили 25 липня всім без винятку вмиватися росою та протирати нею очі. Наші пращури вірили, що цей ритуал надасть обличчю і тілу красу і силу, очам - здоров'я, а розуму додасть ясності та спокою. Такими ж властивостями, на думку знахарів, мала і дощова вода на Прокла, тому якщо з ранку йшов дощ, то обряд збирання вологи проводився точнісінько, як і з росою.
Селяни намагалися прибрати урожай до того, як від підвищеної вологості він почне псуватися.
Що не можна робити:
За Юліанським календарем, щороку 12 липня православні відзначають Петрів день, свято апостолів Петра та Павла.
У давні часи до цього дня готувалися, як до великого свята, прибирали та прикрашали оселю.
Петро і Павло вважаються найбільшими проповідниками Христового вчення і навіть засновниками самої християнської релігії.
На християнські погляди саме в апостола Петра знаходяться ключі від раю: він воротар біля райської брами. Його іноді так і називають: Петро-ключник, або Петро «золоті ключі».
Незважаючи на те, що 12 липня – це день Петра та Павла, 12 липня на Русі зазвичай шанували лише пам'ять апостола Петра. Святому ж Павлу молитви підносилися наступного дня, «щоб не ображався».
12 липня у День святих апостолів Петра та Павла православні завершують Петрів піст.
Люди влаштовували обітні частування – накривали багаті столи для всіх, хто не міг собі цього дозволити. На бенкети запрошували бідних сусідів та родичів, жебраків та мандрівників.
На Петра обов'язково пекли сирні мандрики. У різних регіонах вони мали різні варіанти, але основною формою цього печива були пончики з борошна пшеничного і сиру. За легендою, саме мандрики були головною їжею Петра та Павла, коли вони їздили світом. Звідси і походить назва цих ласощів.
У деяких місцях була традиція тещам приносити для зятів сир, а зятям – принародно пригощати тещ ласощами. Хрещені ж дарували своїм хрещеникам пшеничні пироги.
Молодь на Петрів день влаштовувала «шухарилки» чи «городки» – різні витівки. Зокрема, кріпили над дверима відро води, перегороджували дороги, прив'язували камінчик до мотузочки і стукали у вікно тощо.
А ще цього дня треба було покататися на гойдалці. Якщо в цей момент засміятися, то неодмінно будеш щасливим. А якщо заплачеш, то життя скоротиш. Оскільки апостол Петро був рибалкою, він вважається покровителем рибного промислу. Рибалки молилися йому про удачу, просили підказати: чи вдасться лов, чи буде буря, чи варто закидати сіті. Петрове свято було також днем здійснення судів і сплати мит. Церква отримувала так звану «петровську данину».
Практично у всіх великих містах та селах проходили петровські торги.
У Петров день було прийнято вмиватися водою із трьох ключів (це гарантувало захист Петра протягом року). Також селяни виходили подивитися, як сходитиме сонце: збиралися вночі на пагорбах, розпалювали багаття і проводили час в очікуванні світанку в іграх та піснях. Вважалося, що на Петра Павла сонце «грає» у небі: то заблищить різними квітами, то засяє ясно, то здійметься, то опуститься.
Що не можна робити:
У 1880 народився Чарлз Альберт Броунінг-молодший, більш відомий як Тод Броунінг, американський кінорежисер, актор і сценарист, один з основоположників жанру фільмів жахів.
1900 – народився Павло Кононенко, український письменник («Гостра могила», «Шум у гущавині»).
1904 – народився Пабло Неруда (справжнє ім'я Рікардо Елізер Нафталі Рейєс Басуальто), чилійський поет, лауреат Нобелівської премії 1971 року «за поезію, яка з надприродною силою втілила в собі долю цілого континенту» («Іспанія» , "Меморіал Чорного острова").
1962 – відбувся перший концерт Rolling Stones у Лондоні. На сцену Марки-клубу вийшли Мік Джаггер, Кейт Річардс, Брайан Джонс, Дік Тейлор (бас-гітара) та Мік Ейворі (ударні).
1978 – народилася Мішель Родрігес, американська актриса («Форсаж», «S.W.A.T.», «Обитель зла», «Аватар», «Мачете») та продюсер.
1998 – футбольна збірна Франції вперше стала чемпіоном світу з футболу, обігравши у фіналі збірну Бразилії з рахунком 3:0.
2011 – Нептун завершив свій перший з моменту відкриття планети в 1846 повний оборот навколо Сонця.
за Новоюліанським календарем: Арсеній, Вероніка, Гаврило, Григорій, Іван, Марія, Михайло, Федір.
за Юліанським календарем: Григорій, Павло, Петро.